Всім привіт!
Сьогодні я радий вам представити ексклюзивне інтерв'ю з
автором дуже багатьох популярних мультфільмів в Ютубі. Якщо у вас є
дитина, то ви 100% чули про Бульку, Тракторець-молодець, Танки леопарди і
тд. Їх автор - Назар САВКО.
Назар Савко —
львівський співак-виконавець і композитор. Автор аранжувань, записів
музичних виконавців. У 2012 році став учасником телевізійного
вокального шоу «Голос країни —
2», де у фіналі поступився Ангеліні Моняк та Павлу Табакову.
Мама — Марія Ісак — перша солістка ансамблю «Смерічка». Тато — Остап Савко, керівник ансамблів. Двоюрідний брат — Тарас Чубай.
Автор каналу мультфільмів для дітей Savko Studio.
А тепер до інтерв'ю ✌
Де Вас застав початок повномасштабного вторгнення? Які перші емоції та відчуття?
Застав в хаті. Пам’ятаю той ранок. Прибігла дружина і каже почалася війна. Мене починає трусити… Десь так пів години я не міг опанувати себе. Далі було питання як забезпечити дітей та батьків їжею на довготривалий період. І ми з жінкою вирушили на базар продуктовий. Пам’ятаю що купили лотків 10ть яєць фермерських. Під виття сирен.
Який настрій зараз?
Звиклий. Вже все чітке і не розмите. Повністю усвідомлюю те що відбувається.Але десь там в потаємних закапелках душі досі не вірю у цей сюрреалізм.
Як пояснити дитині що таке війна? Пам'ятаєте реакцію Дарія?
В нього в голові одні ігри. Він звик до шутерів стрілялок тих. Тому так критично не сприймає цю війну. То тільки батьки усвідомлюють що то вже не гра.
Ви часто залучаєте популярні теми з нинішнього життя дорослих в піснях для дітей: "Ой у лузі червона калина", "Бавовнятко" або ж наприклад "Танки леопарди"... Це данина сьогоденню чи це один із способів згладати ту жорстокість війни що навколо для маленьких українців?
Насправді я не дуже контролюю той процес написання. Він спонтанний. Щось коробить, щось гнітить, щось стається… І ти летиш викласти ті емоції на папір. Звісно що діти теж мають усвідомлювати усю парадоксальність ситуації наскільки це доступно їхнім малим головам. У піснях я це доношу їм у жартівливому (сатиристичному) варіанті.
Назаре, не знаю наскільки правильна теза про те, що війна це можливості, але маю чимало прикладів коли люди сильно розкриваються в дуже різних сферах: стають зразковими воїнами, волонтерять і максимально проявляють емпатію як ніколи, а хтось став більше творити і робити внесок в нашу культуру. Як тут війна вплинула на Вас?
Так. Усі свідомі люди розуміють, якщо не згуртуватися і робити все задля перемоги нашої Держави то прийде неминучий кінець. Це справа не тільки виживання виду, а й тисячолітньої культури, традицій, всього того що робить нас цілісним народом. Тому волонтеримо, їздимо по госпіталям, базам піднімати творчістю дух і настрій нашим воїнам. Робимо все що можемо на різних щаблях нашого життя.
Чи відчули сплеск зацікавленості до україномовних каналів для дітей?
Так. І це тішить. Моя ютуб творчість це своєрідна боротьба за уми дітей, Між україномовним і російськомовним ютюбом теж точиться війна. Зараз ми перемагаємо.
Створємо такий контент який зацікавлює дітей, бо свій рідний та ще й якісний. Треба робити так, щоб дитині просто це подобалося! Щоб не було бажання перемикнути.
Savko Studio, Казкарик, З любов'ю до дітей... Яка ваша роль в цих проєктах?
Починав на каналі «З любов’ю до дітей». Діти чомусь найбільше переглядали пісні саме мого авторства. Особливо після появи «Бульки» канал стрімко злетів до 1млн підписників. Писав також і для київського каналу «Казкарик». Написав цілу серію пісень пригод про Тракторця молодця.
Savko Studio – мій власний ютуб канал.Тільки на ньому тепер мої новинки. З іншими каналами тимчасово припинив співпрацю через те, що присвячую усю увагу своєму.
В піснях для дітей чимало партій в стилі чи то hip-hop, чи то rap. З чим це пов'язано?
З моєю любов’ю до цих стилів. Справа в тому що в далекому минулому я організував реп групу, де писав пісні і репував їх з моїми друзями. Називався колектив «4та СПРОБА».
Де можна почути Назара Савко наживо? Це мабуть точно буде "місто лева"?
Однозначно що у Львові. А ще в різноманітних госпіталях, опікових центрах, військових частинах.Саме там мої найпалкіші шанувальники.
Мені здається, що дитяча авдиторія найбільш вдячна, хоча і не завжди може висловитися. Але в них є дорослі. Чи є в планах монетизувати свої проєкти? Можливо тур або ж іграшки?
Мені подобається коли маленькі пишуть коменти під моїми мультами.Такі незграбні але щирі. Не подобається критика батьків щодо моїх деяких пісень.типу пишіть краще таке, а не таке. Сядьте і напишіть собі таке, яке хочете. А я пишу різні пісні, на різну тематику, розважальну та повчальну. В мене нема шаблонності. Щодо монетизації, то звісно хочеться заробляти, але в нас то то поки так не ціниться як за кордоном.
Три основні поради батькам у яких тільки з'явилися діти?
Ваші проблеми! Але якщо щиро, то добре що є інтернет і вибір того, що ти хочеш дати свой дитині. Сподіваюся що той вибір співпадає з моїм. Дивитися і слухати українське! А головне - поважати своє рідне!
Улюблений письменник?
З українських то Леся Українка «Лісова пісня» і Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». З іноземних то Герберт Уеллс «Машина часу».
Улюблений співак?
Багато є різних груп та виконавців які я слухаю і кайфую. Конкретики правда ніякої. Мені більше подобаються пісні ніж виконавці. Головне щоб була мелодія а не спецефекти.
Улюблений мультфільм?
З моїх – Чупакабра. А загалом - усі діснеївські з українським дубляжем.
Які плани на майбутнє? Як плануєте свій день: нотатник чи телефон?
Та нічого не планую, бо то робота долі! Хіба тільки мрію, і вірю… Деколи записую у вайбер жінці що маю зробити і купити…
Десять років тому в інтерв'ю тернопільському виданню Вас запитали "Писати і співати українською – це ваш життєвий принцип?" і Ви відповіли: "Бачите, ви означили це як принцип?! А мало б бути просто життя. Просто - жити і творити рідною мовою. Просто - без жодних конфліктних думок. Як на мене, гнила система породила ці питання про принцип. Я просто це люблю і все!". Назаре, десять років потому на питання "Писати і співати українською – це ваш життєвий принцип?" Що відповісте зараз?
Ого! А я трохи хфілозоф, як не крути! Вже й не пригадую де і що я наговорив колись комусь! Нічого не змінилося в мені насправді. Людина не змінюється, вона пристосовується. Я народжений в україномовному регіоні, середовищі, суспільстві. Отже я – українець. Я себе ідентифікував! Чого й бажаю решті усім!
📣 Дописати коментар